Про бібліотеку

З історії моєї бібліотеки.

   Першу читальню  в селі Йосипівка \тоді Юськовичі\ засновано в 1886 році,але до 1899року вона не розвивалася з причини недогляду.

   3 січня 1899р.засновники читальні надіслали листа до Високого Українського Намісництва у Львові листа з проханням дозволити заложити читальню «Просвіта». Дозвіл Намісництва має реєстраційне число 9138\899.

Список перших членів-засновників читальні «Просвіта» в селі Юськовичі Золочівського повіту в 1899р.:

1.Михайло Дупелич

2.Максим Габа

3.Михайло Малий

4.Луць Мартинович

5.Гаврило Яцків

6.Андрій Бідюк

7.Василь Геречко

8.Василь Бідюк

9.Василь Дупелич

10.Михайло Павлик

11.Грицько Вольчак

12.Грицько Дупелич

13.Василь Гаврилюк

14.Павло Дупелич

15.іван Яцків

Читальня розмістилася в громадській хаті,ч.18 від вихідної сторони,побіч громадської канцелярії \без оплати \ .

   Перші загальні збори відбулися 9березня1899р. На перших зборах були присутні:

Чоловіків      -38 осіб

Жінок           -6    осіб

Парубків      -6     осіб

Дівчат           -6    осіб       разом   -60 осіб

Із них письменних     40 осіб,неписьменних  -20 осіб.

Суму членської вкладки встановили 1 золотий. Загальний річний прихід становив-21 золотий,розхід-14 золотих. Залишалося готівки в касі -7 золотих. На 14 золотих купили штемпель,зложили вкладку до матірного товариства, передплатили газети «Свобода» і «Господар».Головний виділ «Просвіти» через Михайла Дупелича видав безоплатно для бібліотеки на початок 38 різних книжок і видань .Серед них були такі :

-«Старий Єфрем» Устияновича

-«Розкази про небо і землю»

-«Розкази про сили природи»

- вірші Т.Шевченка

- байки П.Свого

- «Відкриття Америки»

- «Нива»

- «Оповідання про рослини» О.Степовик

- «Порадник лікаря»

- твори Г.Квітки

- карта Галичини  та інші

Також були вислані для роботи «Просвіти» книжки касові,вписові книжки членів,книжки для ведення читальні й інші документи,потрібні для функцінування організації. По закінченню року складали звіт \звідомлення\ ,який відправляли в матірну «Просвіту» до Львова. На бланку звіту було до найменших подробиць зафіксовано роботу читальні за рік.

    За період від 1901 до 1903 року звідомлень про роботу «Просвіти» в архівах не знайдено.

     За  1904-1905-і роки у звітах зазначено,що кількість неписьменних людей зменшується. Із 80-х членів «Просвіти» неписьменних є 8 осіб. Читальня передплачує часописи «свобода», «Гайдамаки», «Господар»,а Кіндрат Почапський- учитель і голова читальні  - за свої кошти передплачує «Місіонер», «Діло», «Дзвінок», «Комар». Читальня поповнюється 72 книжками \серед них значна кількість видань на сільськогосподарські теми\.

   Під час Першої світової війни праця в читальні занепала, статут загубився.

   5 червня 1922року ініціативна група в складі Андрія Геречки, Василя Цяпки ,Івана Гнідя пише прохання до матірної «Просвіти» у Львові про відновлення «Просвіти» в Юськовичах, «бо без читальні село загине» - було сказано в  «прошенні». Будівельні роботи розпочалися в 1933 році в центрі села на клаптику землі,що його подарував Юліан Юрчак. Посвячення читальної домівки відбулося 13 червня1938року.

   Щоб уявити як працювала  «Просвіта»,мусимо вдатися до документальних свідчень. План роботи на тиждень у Народному Домі  :

-        понеділок-для дітей: читання дитячих часописів і навчання      співів

-        вівторок -проба хору читального

-        середа - проба аматорських вистав

-        четвер – жіноча секція. Читання в голос часописів «Жіноча доля» , «Нова хата»

-        пятниця – господарська секція

-        субота – загальне читання часописів для всіх секцій

-        неділя – загальне читання книжок

у 1933 році в бібліотеці «Просвіти» були такі видання:

- книжок красного письменства    - 250 примірників

- господарського змісту                  - 45 примірників

- популярно-наукових                     -20 примірників

- порадник                                         - 1 примірник

- дитячих                                           - 30 примірників

- театральних                                    - 28 примірників

     Праця в читальні з кожним роком розвивалася інтенсивніше,якісніше,систематизованіше. Для впорядкування всіх справ велось діловодство:

-        книга членів

-        книга протоколів зборів

-        книга протоколів виділу

-        касова книга

-        юкстова книга \квітар\

-        спис книжок бібліотеки

-        книга позичальника

-        протокол входячих і виходячих писем

-        хроніка читальні.

У 1939 році «Просвіту» ліквідували ,а цінну бібліотеку знищили.

     Післявоєнні роки бібліотекою керував Сумик Мирон ,на його місце в 1955-1956 роках прийшла працювати Гнідь Стефанія  Павлівна. Зі слів старожилів ,працювала вона  дуже сумлінно організовувала книжкові виставки ,робила різноманітні плакати .Та її звільнили в 1957 році через райком,бо вона була присутня на Великодніх гаївках,які молодь проводила на  місцевому цвинтарі .На місце 1958 р. бібліотекаря прийшла  Кость Ганна Степанівна .Вона вийшла заміж за Заставного Романа,жителя нашого села і пропрацювала аж до виходу на пенсію. 1965 року бібліотеку з приміщення клубу перенесли в приміщення медпункту . В 1990 році заставна Г.С. передала бібліотеку Струж Зоряні Романівні ,яка працює і до сьогоднішнього дня . В 2009 році за сприяння голови сільської ради Шах О.Ю. бібліотеку перенесли в приміщення нового медпункту ,зробили ремонт,встановили газовий конвектор .Бібліотека набула сучасного виду і на даний час проводяться роботи по встановленню комп’ютера і під*єднання її до Інтернету . 

                                                         струж зоряна бібліотекар